Любов солома, серце жар --- одна хвилина і пожар. ГУМОР.
Тепер всі діти дуже милі
Приємні, ніжні і красиві.
Вміють гарно танцювати,
Вишивати, ще й співати.
Дівчата, й хлопці ці - найкращі,
А деякі ще й роботящі...
Батьки дітей своїх люблять,
Цілують ніжно їх й голублять.
А, як не хочуть посуд мити,
Можуть трішки посварити.
Коли тести не йдуть вчити,-
Комп'ютер можуть відключити.
Як не йдуть мити й прибирати,-
На діток можуть накричати:
- Чому ще посуд не помила?
Чому уроки не зробила?
Чому з кухні це відро
Не винесла, ти, вже давно?
Чому в комп"ютері сидиш?
Алгебру чому не вчиш?
Пізно чому так прийшла?
Признавайся... Де була?
Доця гарно складе ручки:
– Я...була, мамо, в подружки.
- Я до подружки вже дзвонила,
До неї ти...не заходила?
Досить вже мені брехати!
Правду потрібно казати!
- Ой, матусю, моя мила,-
В бібліотеку я ходила.
- В бібліотеку теж Діанко,
Дзвонила я в обід і зранку.
Ти ж не заходила туди,
Кажи правду, не бреши?
- Я, матусю, в школі була,
Сумку свою я там забула.
- Я в школі теж Діано була,
Сумку свою ти не забула.
Свою сумку ти й не брала,-
Вона весь день в кухні лежала.
Діанка мамі вже призналася,
Що з хлопцем вона зустрічалася.
Тож не брешіть, діти, батькам.
Правду кажіть і віритимуть Вам.
Не будуть теж батьки кричати,
Шукати цілу ніч, переживати...
Бо через це батьки пройшли,
Все добре знають вже вони.
Любов й кохання,... як прийде,
Вже від дітей не відійде...
Швидко з школи не прийдуть,
Й уроки вчити не будуть.
Любов всім очі закриває,
Від книжок усіх відганяє.
Любов - це, діти , така штука,
Важка й не пройдена наука.
Їй підкорились всі віки,
Всі чоловіки, та всі жінки.
Любов - це радість,сміх і мука,
Це поцілунки, біль, розлука.
ЛЮБОВ СОЛОМА, СЕРЦЕ ЖАР -
ОДНА ХВИЛИНА І ПОЖАР.
Це багаття вже не погасити,
Аж доки міцно будете кохати.
Автор: Алла Баранкевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2012
автор: Алла Баранкевич