Спогад.

Не  знаю  я,чому  згадалося  мені,
як  на  рибалку  з  друзями  зібрались  навесні...
Так  гарно  гріло  сонечко,  співали  солов"ї
і  так  манили  в  свою  тінь  над  озером  гаї!
Нас  дві  сім"Ї  було  -  я  з  жінкою,  та  Гена  і  Наташа...
На  всіх  лише  одна  у  нас  була  палатка  наша...
Гуртом  розкинули  "бівак"  і  снасті  розвернули,
очей  не  зводим  з  поплавків,  про  все  навкруг  забули!
Азарт  в  крові  у  всіх  кипить  -  неважко  зрозуміти!
Бо  ж  мріє  кожен  з  нас  (це  факт!)  добряче  наловити!
Ми  тиждень  готувалися  до  знатної  рибалки  -
набрали  вудок,  ятерів  і  всякої  приманки.
Горох,  перловка,  кукуруза,  черв"яки,  опариш,  тісто  -
повинні  стільки  наловити,  що  в  кобошах  буде  тісно!
...Годину,  другу  сидимо  -  покльовки  і  не  видно...
І  три,  й  чотири...Що  за  чорт!  Розповідать  огидно!
І  чорних  заздрощів  нас  всіх  з"їдає  хижа  гідра,
бо  ж  пацани  додому  йдуть  і  повно  риби    в  відрах!
Їм  навперейми  друг  мій  Гена,  наче  крокодил:
"Скажіть,  на  що  ви  ловите?  Спасайте  від  біди!"
Малі  лягли  від  реготу  -"Не  скучиш,  дядьку,  з  Вами!
На  вудку  тут  не  ловиться  -  ми  ловимо  руками!"
Без  рибки  хлопчаки  пішли...  В  кишенях  -  по  червінцю...
А  ми  вже  рибку  смажимо  і  радості  по  вінця!
І  булькає  вже  юшечка,  і  дзенькають  чарки,
і  повели  дівчат  в  лісок  гарячі  парубки!
Які  пісні  співали!    Як  нам  заздрило  село!
Давно  уже  у  них  такого  хору  не  було!
А  вранці  Гена  в  річку  плиг  -    ну  справжній  крокодил!
І  що  ви  собі  думаєте?  Рибки  наловив!
І  знову  юшечка  була  і  смажений  карась,
і  знов  пилась  горілочка,  і  пісня  понеслась!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346573
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2012
автор: Анатолійович