Не зміг пройти я попри очі ,
Які за мить зачарували й вбили.
А потім довго снилися щоночі,
Які ж вони чудові в тебе Мила!
Ти не збагнеш,що криється ось там ,
До поки в них не зазирнеш сповна.
Лиш зазирнувши зрозумієш сам,
На жаль того що хочеш там нема.
Вірніше є,та це вже не для тебе ,
Можливо ще колись та не тепер.
Ти зазирнеш й побачиш щось для себе
І шанс ще є допоки ти не вмер.
Хоча хто зна,що буде там пізніше,
Можливо ,хтось в них закохається ,як ти .
І буде він для них миліше.
Але допоки маєш час іди ще до мети.
Милуйся ними й поглядом тим грізним,
А інколи веселим і чутливим,
Буває інколи він ніжним,
А ще буває пристрасним і милим.
І слів не треба ,щоб ті очі зрозуміти ,
Лиш погляд промайнув й ти зрозумів.
Але на жаль ти так й не зміг зуміти,
Забути очі ,що говорять все без слів…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346588
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2012
автор: arxangel