Засіялось маками поле,
Палає яскравим вогнем.
З весни після холоду - кволе,
Квітує тепер день за днем.
Із Озера - жінка-русалка,
ОсОками йде навпростець,
Для згУби чарівна весталка,
Збирає дурман, ялівець.
Прикрасила маками груди,
На стегна - вербову лозу.
Малини солодку облуду,
Вустами пила, мов росу.
Засіялось поле житами,
Нескошений колос мовчить.
А мак червоніє квітками,
Не займані душі манить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346743
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2012
автор: Любов Чернуха