Як я люблю Феміду без очей,
Люблю, коли вона живе в бідацтві,
Коли в судах крім вбогих стін
Суддя щось істинне собі побачить.
Я розчарований і змучений уже:
Не бачу я величності Феміди.
Раніше думав, що побачив все,
Проте не думав, що не буде зміни.
27.06.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346777
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 27.06.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий