Біль, самотність, нереалізація мети. А що тебе зможе заставити задуматися: Для чого життя? А памятаєш дебати до піни з рота в стані спяніння. Не важливо якого: алкогольного, наркотичного чи душевного. Інколи здається, що всі проти тебе і тут спрацьовує ефект доміно, де падіння однієї кістки є наслідком попередньої дії іншої. Згадай дитинство. Памятаєш, як ти робив розгалуження. Ось так і в житті. Можна змиритися з проблемами і тільки скиглити нічого не роблячи, а можна і кинути виклик. Виклик долі, життю, людству,Богу. Для кожного порізному, але мета однакова – не потонути в сірому болоті бетонних будівель наших сірих, незграбних міст. Ти скажеш: «А толку? Всеодно, якщо вище піднімешся то больніше шмякнешся об сірий асфальт». Дедала та Ікара памятаєш? Ти думаєш що Ікар хоч секунду жалкував, що кинув виклик сонцю. Ні, адже він був першим і єдиним, хто зіграв з богами в покер на «олл ін» програвши наступні сірі роки, вигравши право на ціль,мету.
П.С. Життя без впевненості в собі - це жалке існування.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346798
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2012
автор: АЙВЕНГО