Де болота по коліно -
не цвітуть сади...
Лиш корчаки в небо гнівно -
на усі лади!
Емоційно, камертонно.
Краплі, як пісок.
Порожніє тварне лоно,
Де нема думок
Нитовидних, вузлуватих...
Бульканням душі...
Хмари-розпач!
Хмари-вата!
Промені-вужі
з-поза них...
Та ілюзорно
ся мана висот -
поглинає омофорно
спрагленість болот!
Як безсила безневина...
Жовта неміч, наче глина...
(28.06.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346836
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.06.2012
автор: Леся Геник