Про лелеку

У  червоних  чобітках
По  болотах  ходить  птах.
Довгим  дзьобом  жаб  лапає
Чорно-біле  пір’я  має.
             Гнізда  в’є  він  на  стовпах,
             На  деревах  і  дахах.
             Їжу  в  полі  ще  шукає,
             В  вирії  ключем  літає.
Кажуть,  він  й  дітей  приносить
Тим,  хто  дуже  про  це  просить.
То  ж  частенько  чути:  «Бузьку,
Принеси  скоріш  Маруську».
             Хтось,  побачивши  здалека,
             Каже:  «Он  летить  лелека».
             Хтось  говорить:  «Журавель  
             Прилетів  з  чужих  земель».
Так  його  і  величає,
Хто  собі  як  забажає.
Тільки,  думаю,  курлиці,
Як  назвуть,  –  нема  різниці.
             Він  додому  повертає,
             Де  гніздо  затишне  має.
             Тільки  там  зростуть  малята,
             У  лелеки  пташенята.
Втоми  крилонька  не  знають  –
На  Вкраїну  поспішають…
Адже  наша  Україна    
І  для  нього    Батьківщина.      
             Лине  птах  у  рідний  край,
             Де  діброви,  ріки,  гай,
             Де  калина  зацвітає,
             Де  його  кожний  вітає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347062
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 29.06.2012
автор: палагняк