Гойда малинову зорю,
Бешкетник вітер,на озерах.
Зігнав з води,в рожевих перах,
Туману заспану сім`ю.
Посперечався з очеретом.
Вмочив у воду осоку,
А потім,батярем упертим,
Берізку заголив,тонку.
Розпатлав вербам довгі коси.
По сінокосі покружляв.
З трави зтрусив пурпурні роси.
Зі сходом сонця,десь пропав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347082
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.06.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико