Так завше хочеться
Бути поряд з тобою,
За руку пройти всі біди,
Хочеться стати над горою
І летіти з тобою, як ті журавлі.
Як ті журавлі,
Що літають далеко
Завше двоє
Й вічно кохають,
Лише двоє
До смерті літають.
Завше двоє,
Завше любі.
Але ні ти, ні я
Не можемо так кохати,
Що порадиш ти?
Що скажеш ти мені?
Як жаль, що не можемо
Ми високо літати,
Як ті журавлі.
Цікаво, як вони
Вічно кохають,
Ось так без слів,
Щоб я так вмів,
Але навіть, як вмію,
Ти не вмієш
Стоїш зі мною
На горі і ниєш,
А мені стає зле,
Бо розумію,
Що йде кохання
І я спинити не зумію.
А журавлі сидять собі в гнізді
І стукають дзьобами мені.
Як ті журавлі,
Що літають далеко
Завше двоє
Й вічно кохають,
Лише двоє
До смерті літають.
Завше двоє,
Завше любі.
Як ті журавлі,
Що літають далеко
Завше двоє
Й вічно кохають,
Лише двоє
До смерті літають.
Завше двоє,
Завше любі.
Травень 2009р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347150
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2012
автор: Lord Black Jack