***
Я хочу піти крізь ніч,
де верби спустили коси,
де липа моїх надій
безрадісно одцвіла...
Не сльози то вже - о, ні! -
посіяні Богом роси,
журавка, що восени
зосталася без крила...
І вже не зловити лет,
і не дотягнути пісню!
Над вічністю лиш луна -
молитви останній глас...
І ніч, що зове у даль,
як сповідь, та надто пізня,
як рана, котру уже
не вилиже вірно час...
(29.06.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347258
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2012
автор: Леся Геник