Ми танцюємо так близько,
Десь хвилі б’ються об пісок.
А серце б’ється швидко, швидко!
І потрапляє в такт твого
Рука в руці і очі в очі,
Від тебе пахне садом роз.
У ці буремні літні ночі
Я закохався в тебе враз
Вже вечір переходить в ранок
І сонце миється в воді
Це був останній наш світанок,
Ти ж завтра їдеш назавжди
Розлука нас таки знайшла,
Хоч долю я просив: «зажди»
Твої обійми, твої очі
Я пам’ятатиму завжди
І час прощань уже настав,
Тебе в останнє я обняв
І холодно тобі сказав:
«Прощай…ти не жалій і не скучай…»
Пішов… йдучи не озирнувся!
Я відчував надії крах
І присмак солі на устах
З очей твоїх зелених.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347278
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2012
автор: Роман Українець