Донецький степ - шовкові ковила
І навкруги миршаві лісосмуги,
Курна дорога з міста до села,
Та суховій великої напруги.
І терикони начебто пливуть
Над соняхами у тремтливій спеці,
І лише вечір у окремій теці
Приносить роси й кидає в траву.
І оживає ввечері земля,
І полином гірким солодко диха,
І спеку поглина рілля,
І наплинає щось далеке стиха,
І споминаються якісь ліси,
Якісь стежини у квітках яскравих,
Й дитячих друзів ніжні голоси,
Й дитячих літ давно забуті справи…
Донецький степ – дитинство золоте…
Дрижать у мареві горби жовтаві.
Живе у серці спомин про святе –
Про Батьківщину – крихітку Держави.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347300
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.06.2012
автор: Konst