янгол посміхається вві сні
замість ковдри білі білі хмари
саме та якою завжди марив
саме та що снилася мені
заблукає кутиками вуст
погляд мій неначе в лабіринті
і роками розтягнулись миті
доки янгол був той наяву
все забув би або навіть стер
та вплелися в мрії її коси
і неначе по морозу босий
по хмаринам тим біжу тепер
янгол посміхається вві сні
римами крізь сон шепоче тихо
я ж не янгол, я ж земний на лихо
не судилось з крилами мені
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347380
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.06.2012
автор: MC_Yorick