Було б одне море, може й достатньо води
Для такого малого, з гірчичне зерно, народу.
Тоді б довелося інші нам жати плоди,
Жати без нарікання на вітер вогонь чи воду.
Була б одна пісня, може б і досить слів
Для такої простої, як наша Земля, планети.
І стала б вона вітрилами кораблів,
І ніхто не посмів би знайти їй ціну в монетах.
Було б одне серце, може б і світ притих,
Хай слухати стукіт і дбати щоб це тривало.
І сяяло б сонце поміж рядків простих.
Та, як воно прикро, що людям одного мало.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347535
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2012
автор: ІлюзіЯ