Останнім часом так багато сповідей ... .
Цікаво, це мода така, чи справді очищення душі ?
Невже прибавився розум за останній відлік років ?
Банальні фрази : "я розумію , що винна сама.."
Шкода...Я не ціню їх,
для мене це просто слова.
Господи, я інколи ненавиджу цих злих людей
за іхнє неправильне розуміння істини,
Це ніби паводок із зайвих ідей...
зайві слова як по тілу розтини.
Оглянешся довкола . . . усе так гомонить,,
І стримуєш емоції щоб не зробити лиха.
Здається , що усі ті люди до відчаю дурні,
Приходиш.Дім.До дзеркала...а я ж не краща! __Тиша.
Ця спека ніби зводить з розуму,
Шукаєш тінь, в очах вже ніч...
Вздихаєш важко чи то душно так,
чи просто сумно на душі.
Усе змішалося як у вихорі,
Шкодуєш...Потім все гаразд.
А кожен день у іншім кольорі,
У перемішку сотні фраз.
І знову все вернеться наново,
Як пори року , новий день,
Але їх суть "отнюдь" однакова,
І знову сповідь, нова жмень.
Я знову в сон бо очі втомлені,
Як і натомлена душа,
Хтось утікатиме від споминів,
А комусь скажуть : "Все дарма"
І чи пораду ту послухають,
Чи може зроблять на свій лад.
Людина дивна ,щоб не думала
Дивний весь світ, він дива сад
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347562
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.07.2012
автор: Божена Гетьманчук