Жара ламає ноги
В руці – одяг і взуття.
Несе мене тривога
Що ти напевно не жива.
Я за тобою слідом.
Не ховайся, де же ти?
Ти може сонцем стала?
То пали ж мене, пали.
В крові кулак зажатий,
І піт залив лице.
Так довго йти і не вертати,
Щоб хоч раз побачити тебе.
У танці вечірнє море.
Вода накрила тіло.
Мов звіром одержимий,
Помер, як сонце сіло.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347599
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2012
автор: Олеся ніжна