Зависло марево над степом
Й творило вдалині казки-
Курились жовтії піски,
То ріки пливли по-під небом.
Вставали,враз,зелені гори,
То гнало хвилю синє море,
А в морі,ніби,кораблі
Тягли вітрила до зорі.
А то воли брели неквапом.
В мажарі дід сидів в брилі,
То ніби зірвані з землі,
Летіли ген,прудкі сайгаки.
Так все пливло,усе літало,
Та,раптом,сутеніти стало.
І мов в перерваному сні,
Сховалось марево в пітьмі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347639
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.07.2012
автор: Павлусик-Кузмяк Олег Мико