Безодня

Безодня  океанів  манить.
Там  всі  німі,  словами  не  поранять.
Та  темінь  і  краса  приємно  вабить.
Віддала  би  життя  хоча  б  за  мить.
В  пилюці  і  в  грязюці  земні  справи.
Спекотне  сонце  спалить  усі  трави.
Шалений  ритм  життя  під  клекіт  ґави.
Я  хочу  волі  :  в  води  океанів.
Мені  би  простір  ,  глибочінь  і  жабри.
І  всі  скарби  мої,  не  треба  й  карти.
Одна  пливеш  повз  це  -  корали,перла  :  шати
О,  це  краса  ,  мені  б  її  пізнати.
Занурення  у  вир  безшумний  фарби.
Торкнутися    живопису  вживу.
Вдихнути  їх,наповнити  всі  жабри.
Залишитись  ,  пізнати  глибину.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347649
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.07.2012
автор: Божена Гетьманчук