Давай кричи. Ну ! (Відпускаю)

А  толку  з  радості  якщо  нема  з  ким  нею  поділитись  ?
Толку  з  горя,  якщо  нема  кому  ридати  на  плече  ?
Самотність  дивна  штука  й  розриває  з  середини,
Та  біль  тягуча  ,  сильна,    біль  яка  пече  …

І  самогубство  тут  не  виправить  причину,
Не  виправлять  молитви  у  церквах,
Кажу  собі:  Давай  кричи.  Ну  !
Виходить  сам  собі  як  до  стовпа  …

Мені  б,  мені  б,  мені  б,  а  що  ж  для  тебе  !?
Як  хочеш  волі,  так  давай  лети,
Мені  залиш  всього  шматочок  неба,
Що  б  бачив,  де  літаєш  ти  …

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347719
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2012
автор: Віктор Непомнящий