Втрата

Я  думала,  що  часу  ще  багато,
Надіялась,  що  все  лихе  мине.
Уникнути  ж  не  можна  було  втрати:
Бог  вирішив,  тебе  Він  забере.

Бог  вирішив,  а  я  не  розуміла,
Повірити  я  просто  не  могла.
Душа  моя  так  тихо-тихо  мліла.
На  серце  опускалася  імла.

Я  думала,  що  часу  ще  багато,
Але  раптово  тріснула  струна.
Змирилася,  та  завжди  буду  знати:
Ти  був.  Ти  будеш,  поки  я  жива.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347849
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2012
автор: Тетяна Мерега