Мене мати породила
Я закричу,
Бо на спині є крила
Я полечу.
Полечу все дальше від землі
До горизонту
Вирвусь, з світської петлі,
Де дощі й зонти.
Чому з землі ми хочем втікти?
Я не знаю
У неба попросити втіхи
Так благаю.
Прошу розвіять будні дні
На якісь нові,
Або сказати ліпше НІ,
Ангелові.
Бо я такий, як ти , я схожий,
Бо крила маю,
Я вибачаюсь перед тобою Боже,
Я його охороняю.
13,11,11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347887
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.07.2012
автор: Крот