Нас в ланці мовні бузувіри закують,
Примусять мову рідную навік продати,
Життєву віру тишком-нишком украдуть,
А потім будуть над лохами насміхатись!
А ми були так близько-близько до небес
І щастя ми руками майже загрібали,
Але прийшов презлющий і скажений пес,
Який найняв скрізь зеків і дурних амбалів.
І тут все швидко покотилось-понеслось,
Земля у крові знову тихо багряниться,
Життя нас любить щиро, наче злющий лось
Усе вирує: кров пульсує, гарно ллється.
А ми були так близько-близько до небес
І щастя ми руками майже загрібали,
Але прийшов презлющий і скажений пес,
Який найняв скрізь зеків і дурних амбалів.
03.07.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347963
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.07.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий