Вийду в світ, туди, де жовті соняхи,-
Гляну в даль багряно-золоту,
Де вже скоро сяде тихе сонечко,-
Я ж на промінь думами зросту!
Йшов би, йшов ген-ген в те дивне краєво-
Все черпав би пломінку блакить,
Але мрій жевріючого маєва
Ще для когось хочу залишить...
Все - щасливий, й вдячний цьому обрію,
Й соняху, туливсь що до грудей,
Що я встиг у цій красі задобрити
Красне слово для землі й людей!
Олег Стаднік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347992
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2012
автор: Максим Калина