самотня тінь душі.
вона любила осінь
і крик ворон за рамкою вікна.
А що тепер?-тепер із неї досить,
вона із відчаю лишилася сама.
вона ніколи не забуде дике небо -
таким воно залишиться в душі,
коли усі відмовились від тебе.
ти плачеш за дощами на землі.
коли вривається в життя весь всесвіт,
крізь рух тіней побачити тебе.
і твої очі серед інших безліч,
можливо, не помітили мене.
ти пам'ятаєш наш політ у небо?
і де на світі ти тепер?
я чую голос твій і він веде до тебе.
а ти, напевне, мій давно вже стер...
ти заспокоюєш себе.
і ким ти стала?
кому тепер потрібна взагалі?
хто винен, що вас доля розкидала
по різним закуткам землі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348021
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2012
автор: Asha