Вхоплюсь за сонце, застрибну́вши на хмаринки,
В руках тримаючи яскраві конфеті́.
Нехай донизу опускаються росинки
на вії рідного для серця і душі...
В житті бувають повороти й перехрестя.
Горизонталі, вертикалі... паралель.
Тополя теж всихає, як немає листя.
Без маяків зникає в морі корабель.
Важкою втратою в житті є смерть і пам'ять.
Коли напевне знав, що разом назавжди.
Що новий день даремно не проходить - знаю.
Нова війна, опо́ра "тисячній біді"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348087
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.07.2012
автор: Ліна Біла