В наших трояндах прокидаюсь –
Твій запах всюди, а тебе нема.
Заснуть не можу знов і маюсь –
Ти так далеко, а навколо тьма.
Мої вуста твій жар шукають,
Горнусь до тебе – холод, пустота.
Троянди все ще пам’ятають
Все те, що в думці знову ожива.
Відстань між нами. Я ж всміхаюсь –
На ніч ти ближче. Час, не стій, біжи!
В наших трояндах вже не маюсь –
Я засинаю, йду до тебе в сни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348189
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2012
автор: Тетяна Мерега