Люблю я посмішку твою,
І що робить тепер не знаю:
Без неї просто не живу,
А з нею - мов би я літаю.
Цілую пристрасно ті губи,
Але ще поки лиш у снах,
Хоч я люблю на повні груди,
Та не приступна ця ріка.
Як важко жити і не знати,
Чи Бог дав ранки нам стрічати?
Чи зможу знову я літати?
Від думки, що почну кохати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348244
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2012
автор: Салтан Николай