Як це печально, що ти є,
І водночас тебе немає.
Так б'ється серденько моє,
Тебе здалека відчуваю!
Так само знаю я, що й ти
Один мені судьбою даний.
Ще зовсім трішки лиш пройти,
І ти вже мій навік коханий.
Ти лиш не думай про розлуку,
Не заглядай за край печалі.
Тобі свою подам я руку,
Підемо вдвох в кохання далі!
Ми помандруємо туди,
Де небо сходиться з землею.
До мене, милий, лиш прийди,
Тобі освічу путь зорею!
Дорогу квітами тобі засію,
І щебетом усіх земних пташок,
Я подарую ніжність і надію,
І наших діток сотні усмішок!
Як це прекрасно, що ти є!
Ти знаєш, що і я для тебе!
Ти чуєш, серденько моє?
На світі більш нічо не треба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348247
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2012
автор: Оксана Гринчук