За руку з королем зі світу блазнів,
Ступаючи піщаними слідами
Десятків, що розпустою заразні.
Для неба я забруднена так само.
По скелях дертись, знаючи, що в прірву.
Ніч прийме те, що дощ не зробить чистим.
Мов з книги, сторінки з життя не вирву.
Я - просто тіло, яке можна з'їсти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348312
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2012
автор: Опівнічниця