Хотілось би неба тобі прихилити,
Хотілось би вічності плин хоч на мить зупинити.
Я б з радістю долі мов раб прислужилась,
Якби тільки щастя за тебе молилось.
Якби тільки очі твої найрідніші
Не знали ні смутку ні омутів грішних,
Бо ти заслужив вже і милість, і спокій
За те, що любов є в душі тій глибокій.
За те, що надії і віру даруєш,
Піклуєшся ніжно й щомиті чаруєш.
Богинею стану, твоїм сподіванням
Й народиться чудо, назветься коханням.
2004 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348341
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2012
автор: Інна Пінна