Все ж Вищі Сили є!Багато раз за час весь,за час короткого
чи довгого життя???
Допомогали:"Стій!Не треба!Дуже небезпечно!",
й вели,штовхаючи легенько,мов мале,"сліпе" теля.
Ну а теля,дурне і своєнравне:"От хочу й все!"
Як кажуть--витягни та поклади!
Не розуміючи,що вже б й згнило у кручі.
А так,як треба все:копитцями тупоче по землі.
Як мати для дитини--капітан і шкіпер,
і вірний курс, й маяк для рідної кровинки-корабля.
Так і тебе,хоч за гріхи давно б могли згубити,
ЗА РУКУ,ТЕРПЕЛИВО--У ЖИТТЯ ДОРОГА,НЕ У ЗАБУТТЯ!!!
Тож вдячним будь,без гонору та без претензій!
Приймай як є все:не канюч і не проси.
Самі дадуть,якщо побачать дійсно в цьом потребу.
Будь вдячним повним серцем,усим Всесвітом душі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348453
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.07.2012
автор: Інтроверт