А потім ввічливо… «Прости»

Минулі  сни  і  почуття,
Закохана  відсутність  мрії,
Уже  всі  сказані  слова,
То  ж  я  мовчатиму  в  надії.

Забуті  осені  слова,
Прошиті  долею  листи,
Ти  мов  кричала:  «Я  не  та»,
А  потім  ввічливо…  «Прости»

І  вже  був  зведений  курок,
Та  фотографія  на  склі,
Навчивсь  робити  перший  крок,
Та  важко  дихать  у  пітьмі.

Забуті  осені  слова,
Прошиті  долею  листи,
Ти  мов  кричала:  «Я  не  та»,
А  потім  ввічливо…  «Прости»

Якби  ти  лиш  знала,  що  буде  сьогодні,
Прожив  би  для  тебе  вчорашній  той  день,
І  погляд  замріяний  на  підвіконні,
Тобі  відгукнеться  ехом  пісень.
Ти  часто  не  віриш,  що  все  повернеться,
Ховаєшся  в  тінь  ти  від  тяги  речей,
Лишень  озернися,  бо  він  тебе  кличе,
Він  лиш  тобі  подарує  цей  день.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348495
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин