Ти моя й не моя тепер,
Я не знаю чому і хто я,
Я твій номер недавно стер,
Щоб не терпли руки від болю.
Ти не вимикаєш телефон і не збиваєш при виклику,
Не тікаєш від розмови і нічого нового не вигадуєш,
Я закрив у собі совість сміх і істерику,
Не телефоную, хоча ти мене вже забула й не згадуєш …
А пам’ятаєш як ми катались на санчатах !?
А потім ти повалила мене на сніг,
Я ж обіцяв що не буду кричати,
Коли впав біля твоїх ніг.
Коли ти цілувала мене щиро з Любов’ю,
Коли всі були зайві навіть в громадських місцях,
Тоді “Teddy bear” прикривав мене собою,
І ми назвали його жартома “Ганж” .
Ти моя й не моя тепер,
Я був просто твоєю іграшкою,
Та я доки живий – доки ще не помер,
Заздрю “Teddy”,
Що чекає на тебе у ліжку …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348563
Рубрика: Верлібр
дата надходження 06.07.2012
автор: Віктор Непомнящий