Мелодія для пісні № 40 (muzima29, Наталка Кольоровісни, Ромоданець, insolito )

muzima29

             Купальська  ніч

 Сьогодні  я  від  себе  не  залежу.
 Мене  чарує  знов  Купальська  ніч.
 Я  поглядом  своїм  тебе  бентежу,
 Коханий  я  іду  тобі  навстріч.

 Приспів:
 Пливи-пливи,  віночку  за  водою,
 Допоки  ще  багаття  не  згаса,
 Даруй-даруй  мені  щасливу  долю,
 Як  папороть  цвіте  моя  краса.

 Купальська  ніч,  іскриста  ніч  любові,
 Віночками  уквітчана  ріка.
 Нас  обіймають  гілочки  вербові.
 Купальська  ніч  –  солодка  і  п’янка.

 Сьогодні  не  залежу  я  від  себе
 Магічна  квітка  кличе  нас  у  ліс.
 Жаринку  діамантового  неба,
 Щоб  ти  мені,  коханий,  мій  приніс.

============================

     Наталка  Кольоровісни    

                   Побачення


 Сховалися  кульбабки  в  тихі  трави.
 Тендітний  сонях  квіт  свій  похилив.
 Вечірнє  плесо  пестило  купави
 Та  очерет  стривожено  тремтів.
 Щось  таємниче  шепотіли  зорі
 І  вітерець  хмаринку  колихав.
 Я  падала  сама  в  твої  долоні,
 А  ти  мене  до  серця  притискав.

 Цнотливі  мальви  знічено  зітхали,
 Здивовано  дивилися  на  нас.
 А  ми  з  тобою  у  танку  кружляли,
 Невтомно  цілувались  раз  у  раз.
 Щось  таємниче  шепотіли  зорі
 І  вітерець  хмаринку  колихав.
 Я  падала  сама  в  твої  долоні,
 А  ти  мене  до  серця  притискав.

 Нам  солов’ї  співали  до  півночі
 Любовно-елегійний  свій  мотив.
 Відчуло  згубу  серденько  дівоче,
 А  ти  усе  лишитися  просив.
 Розтали  зорі  в  небі  на  світанні.
 І  вітерець  хмаринку  загубив.
 Поцілував  мене  ти  на  прощання,
 Притис  до  серця...і  не  відпустив.

=================

                     Олександр  Печора  (Ромоданець)

       ДОРОГА  НА  МИХНІВЦІ

         Шанобливо  Віктору  ОХу

       (Мотив  у  півголосу)

До  хатнища  б  навідатись  годилось,
до  рідного  лубенського  села.
О,  як  же  мені  боляче  наснилась
дорога,  що  на  Михнівці  вела!
Можливо,  ще  колись  таки  доїду.
У  мріях  там  раюю  я  щодня.
В  дитинство  повернуся  сивим  дідом,
в  куточок,  де  похована  рідня.

До  рідної  землиці  пригорнуся.
О,  як  же  забавлялись  тут  малі!
Немає  більше  тата  і  матусі,
журливо  лиш  курличуть  журавлі.
Доріг  таки  подолано  немало,
найбільше  заповітна  досі  жде,
з  якої  виглядала  мене  мама  –
дорога,  що  на  Михнівці  веде.

О,  як  же  забарився  я  в  дорозі!
Як  зболено  поскрипує  крило!
А  мальви  біля  хати  у  дозорі,
де  миле  хліборобщини  село.
До  Михнівець  добратися  не  легко,
вже  й  сонечко  за  обрій  осіда.
Додому  пробиваюсь,  мов  лелека
вертає  до  прарідного  гнізда.

=============

       insolito

                 Біля  річки

 Зустрілися  з  тобою  біля  річки,
 Де  літо  проводжало  вільний  час.
 Божественне  ім'я  твоє  –  Марічка  -
 Прошепотіла  ніч,  як  вечір  згас.
 І  усміхнулось  щастя  із  заплави,
 Червоним  запаливши  небокрай.
 Сідало  сонце  поспіхом,  сідало,
 А  ми  прохали:  «Трішки  зачекай!»

 Пустунка-річка  бавиться  камінням
 Та  берега  рясніють  від  роси.
 Що  сталося  зі  мною?  –  я  невільник
 Твоєї  вроди.  Господи  спаси
 Мене  від  руйнування.  Біль  у  серці,
 Як  зранку  проводжаю  до  батьків,
 А  пугач  в  лісі  усю  ніч  сміється
 Над  першим  поцілунком…Як  посмів?

 Зустрілися  з  тобою  біля  річки,
 А  вийшло  -  що  зустрілись  навіки,
 Тепер  ім`я  коханої  -  Марічка  -
 На  рушниках  весільних  залюбки
 Мені  розшиє  доля  золотава,
 Яка,  мов  янгол  завітає  в  дім.
 Хай  гірко  за  столом  звучить  в  октавах,
 Щоб  щастя  залишалося  у  нім.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348758
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.07.2012
автор: Віктор Ох