А химери собору вдивляються в сиві далі́ –
В ті далекі краї, що їх бачити іншим не да́но;
В ті казкові країни, де зникнуть тривоги й жалі;
У небес краєвиди, що мріють крізь простір незнано.
Пам’ятають усе: божевілля, кохання, політ,
Горбаня на дзвіниці, на паперті – юну циганку;
І роз’ятрену душу, що гоїться тисячі літ –
І для того лише, щоби врешті діждати світанку.
2011-07-16
́
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348827
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2012
автор: Анно Доміні