Вона сіда на цукор і на мед.
Та віднайде, бува, багно.
І відчува за кілька верст,
Де можна скуштувать г**но.
І діток має симпатичних,
Таких приємних черво -діток.
І порухом крила вже звичним
Махне у сторону будівель.
А є такі і люди-небораки,
Мов мухи, наволоч гидка,
Свої годують диво...боки,
Мета у них,як бруд, проста.
І дітки їхні ,внуки навіть,
Від яблуні далеко не підуть.
Тримайся осторонь, обабіч
Й чистих навіть брудом обдадуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348848
Рубрика:
дата надходження 07.07.2012
автор: Ніка Мельник