Це майже як у Білик: твої руки –
Застигла музика в тужливо-ніжний звук.
Як буду жити я після розлуки
Без магії твоїх чарівних рук?
Долонь твоїх тепло – неначе море,
Один лиш дотик – шкіра, мов вогонь.
Лиш ти зцілити можеш серце хворе
Теплом душі через тепло долонь.
2003.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2012
автор: Анно Доміні