Кожен день мої мрії малюють пейзаж,
де вальсують вітри-забіяки.
В диких рухах спіткаються, входять у раж
і схиляють партнерок повсяко.
Зачепилась за вістря гірського хребта,
білочуба легенька пір'їнка.
Геть не схожа на хмару, тремтить і зліта
повна крапель, чарівна корзинка.
Синя гладь омиває рудий горизонт,
сонця промені тонуть у хвилях.
Літо настрій піднялО, відкрило сезон,
я із ним підіймаю вітрила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348916
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2012
автор: Любов Чернуха