Якою ніжністю наповнені ці очі,
немов периною вкриваєш ти мене.
Я хочу бачити тебе щоночі,
але сумління не дає мені моє.
Я згадую ті поцілунки щирі,
що палко ніжили мене щодня.
Та не почую більше з уст цих милих
слова про щирі твої почуття.
Тому що в серці в мене згас вогонь кохання,
не відчуваю цього почуття.
До тебе, так, до тебе мій коханий...
Коханий із минулого життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348982
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.07.2012
автор: Парасолька