Мене давно вже поховали
І наче в світі не було
Людей, що раптом впізнавали
Моє невиразне чоло.
Ми за життя усе чекали,
Що врешті прийдуть кращі дні
Та наче дні літа минали,
Лишаючи рядки сумні.
Мої незнані праонуки,
Мабуть ви краще живите?
То чом запитую крізь роки...
Бо відчуваю щось не те...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349014
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.07.2012
автор: НИ ШИЧВЕЛ