саме тоді ти врешті станеш самим собою
розливши чай на підлогу і збивши на ноги попіл
зі злістю і зі сміхом і з ніяк не зрозумілою журбою
на всі телефонні виклики кидатимеш "потім"
і заливатимеш прогалини в душі заспиртованими словами
спатимеш на кухні і вперше за довгий час побачиш сни
а мегаполіс безшумно викидатиме у небо сірі хмари
і так спокійно ніби хтось тобі все-все на світі пояснив
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349244
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2012
автор: Ірина Гнатюк