Не сила серцю пручатись

А  що  цікаво  так  виходить,  
Кохання  й  те  колись  проходить
Питання:  чому  воно  тоді  приходить?
Замучене  серце  з  ритму  зводить?
Спочатку  воно  немов  замріяна  весна,
Потім  співа  як  скрипка  голосна!
А  розспівується  хрипне,  лопає  струна.
І  вже  мелодія  більше  не  луна?
Лунає,  стогне  і  хрипить
Згодом  стомлено  мовчить…
Від  невзаємної  любові  біль  терпить.
І  все.  Їй  страшно  закохатись
Вона  боїться  дати  тій  струні  порватись,
Та  все  ж  не  сила  їй  серцю  пручатись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349331
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2012
автор: Тетяна Власенко