Аби я знала раніше, що є людина,
яка стоїть у полі
на поваленому капризами природи дереві
і милується
святою травою,
Я би жила частіше. Я б відчувала – я частина,
яка таїть у собі зорі.
Скривавленому непогодою сонцеві,
що цілується
спекою і кров’ю,
Нарешті захотілося світити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349481
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.07.2012
автор: Джон Капка (Красавцева)