Не шукай мене, мила, бо нема мене.
Я загублений, замріяний, засміяний.
Твої очі - прекрасні криниці,
І я в них до дна десь пришпилений.
Час проходить, вдруге вишні цвітуть.
Ця клята весна і кров як окроп..
І безмежжя доріг, що у небо ведуть
До хмар, до птахів і ́ до зірок.
Неважливо де я, несуттєво коли.
Пам"ятаю Тебе. Подзвони. подзвони..
23:04\30,04,2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349484
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2012
автор: Юрчик Антихрист