Я у вікні розгледіла тебе,
Ти так в повітрі ніжно пахнув,
В мені здригнулось все живе,
Коли віконниці розчахла.
Ти пробираєш до кісток
Своїми нотками любові,
Як запах диких пелюсток,
Що недоторкані у полі.
Я звіром ловлю терпкий дух,
Що тут витає у повітрі,
Тут чути порух твоїх рук,
Що найніжніші в цілім світі.
У грудях лоскотно пече,
Я кисень жадібно ковтаю
І вже здається за плече
Мене хтось подихом торкає.
Мої думки спритніші вітру,
Тебе так живо змалювали.
Я прокричу усьому світу
Як я у тебе закохалась.
От-от, ще трішки, ти вернешся,
А я стою в вікні відкритім,
Обіймеш палко, посміхнешся,
Щось прошепочеш басом тихим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349553
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.07.2012
автор: Інна Пінна