Якщо вірші рятують душу,
То я – поет сердечного пера,
Розраду в них шукати мушу,
Бо тільки слово не вмира.
Я знаю спосіб як забути,
Простити тисячі образ,
Вірші для того, щоб збагнути,
Коли напишеш хоч би раз.
Я сповідаюся блокноту,
Тут мешкають мої думки,
Беру акорд, потрібну ноту,
Зміню все розчерком руки.
Найкращий друг мій і порадник,
Що допоможе, як болить,
Віршів малесенький нотатник,
Готовий слухать кожну мить.
Чи чуєш ти, а може ні,
Чи просто вислухать не хочеш,
Тут серця всі мої пісні,
Яке воно щораз шепоче.
І радість, й біль розчарування –
Усе стерпів оцей папір,
Тут всі надії й сподівання,
Так легше жить мені, повір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349680
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2012
автор: Лілея Лозова