( купальської ночі )
Сняться людям сни, сняться різнії
Часом лагідні, часом грізнії,
Та Купальська ніч особливая
Із давних-давен полохливая.
Лиш почалася, - вже кінчається,
Папороть цвіте, та ховається
Від людських очей, очей завидних,
А цвіте вона для тих праведних,
Тільки мало їх, - де їм взятися
За гріш ламаний не продатися…
В ту коротку ніч все ж наснилося –
І сумне чоло прихилилося,
Накрили вуста вуса довгії
Очі бачив я гніву повнії :
« Що ж ви робите з Україною ?!!
Під тин знову йти сиротиною ?
Скільки мучилась бідна наймичка, -
Все ж побачила краєць Сонечка
Ви самі його закриваєте,
Неньку знов в ярмо повертаєте.
Схаменітеся, - вам усім кажу,
Хто у краї є, - усіх вас сужу
І запроданців, що продалися,
Й ніби праведних, - що вагалися.
Знову чубите один одного,
Чи дождетеся всенародного
Розуміння того, - ким по правді є ?!
Краще ж не чуже, - а таки своє.
Так, - народи всі різні мовою,
Що дарує їх винятковою,
Неповторною самобутністю
Є основою, - просто сутністю !
Не цурайтеся мови рідної,
Не буде у вас долі гідної,
Як забудете матері слова
Тільки з мовою НАЦІЯ жива !»
Я прокинувся, - ніч кінчалася,
Вже нова доба починалася …
11.07.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349706
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.07.2012
автор: Олекса Терен