Ей. Агоооов!! Люди!! Ви тут???? Хоч хтось тут є, чорти б вас побрали?! Ненавиджу. Що ж це таке?? Де я взагалі знаходжусь?? Що це за місце?? А що, в нас знову не оплачений рахунок за електроенергію?? Чи ЖЕК знову лінується поміняти жарівку?? Ні, ну що це таке?? Ви що, мене ігноруєте?? Всі без виключення?? ВІД-ГУК-НІТЬ-СЯ!!! Егегееееей...!!... Порожньо. Де ж це я?? Це сон?? Так. Це мабуть сон. Але якщо це сон, то чому я не прокидаюсь?? Щось незрозуміле коїться в цьому світі.. Знати б ще, що саме??
Навколо нічого. Абсолютно нічого. Темрява. Суцільна темрява. А може це ясність?? Все залежить від того, як хто сприймає навколишній світ. Він блукає по цій безмежності і щось шукає. Або когось. Скажімо так: "Він шукає щось живе". Він - це мабуть я. А може й ні. Не відомо. Загадка. Щось тривожить його і не дає спокійно жити. Хтось інший, мабуть би уже змирився з тим, що відбувається, за стільки часу, а він не може. Він не всі!! Він сам по собі і ні до кого не прив'язаний, і нікому не належить. Навіть собі. Тільки Йому. Стривайте. Про час. А скільки саме часу пройшло з тих пір, коли він почав свідомо і тверезо мислити?? З тих пір, коли він сприйняв це все?? А не відомо. По ідеї (читаючи все спочатку) часу пройшло зовсім не багато. Але це тільки по ідеї. А може насправді вже дуже багато часу минуло?? А що найвеселіше, так це те, що кожен з вас замислився над цим:)) А вся справа в тому, що просто не було вказано конкретного часу на початку розповіді ( чи то просто маразматичних писульок). От не задача:)) Ну гаразд. Думайте собі:)) А він пішов дальше. Точніше це пішло дальше.
Ну так що, мені хтось відповість, чи як?? А навколо тільки тиша. Настільки чітка і виразна, що від неї починають боліти вуха, голова, а далі і все тіло. Так, наче тобі його поступово ламають. Настільки гучною була ця тиша. Ну от, я сам. І що його робити?? Може зайнятись спортом, чи посидіти і подумати над усім, що прийде до голови?? о_О. Придумав. Потрібно знайти вихід з цього..я навіть не знаю яким словом назвати, чи то обізвати.. Коротше кажучи - звідсіля. Так мабуть буде найкраще. Так так таааак.. І звідкіля почати?? Почну но звідсіль. А що робити?? Як його шукати, цей вихід?? Може спробувати з розбігу проломити?? Гуп!.. Гм.. Не вдалось. Жодної подряпинки, не те що тріщини. Таакс.. А якщо..??.. Точно. Спробую так. Ні. Знову безрезультатно. Чортівня якась. І як мені бути?? Думай, думай, думай, думай, думай-думай-думай-думай_думай_думай_ДУМАЙ МАТЬ ТВОЮ!! Думайдумайдумайдумайдумайдум....
І він почав думати. Думати про все. Про цей/той світ. Про життя. Про все-все-все. І знаєте, що він зрозумів, що він надумав?? Не знаєте. І я не знаю. Адже він думав подумки. Тавтологія вийшла якась, але то не страшно. Принаймні я так думаю. Та все ж таки щось надумав і зрозумів. От так от.
Тож думайте, шукайте і ви неодмінно щось знайдете і зрозумієте. Якщо забажаєте звісно..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349748
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2012
автор: Fagotyst