Це, напевно, і є щастя.

Ви  знаєте?А  я  пишу  вірші.
Такі  маленькі,  файні  наче  діти.
Вони  завжди  всміхаться  мені,
І  як  же  можна  цьому  не  радіти?

Вони  капризні  і  повороткі,
І  можуть  розбудити  серед  ночі.
Я  бавлю  їх  і  в  щасті,  і  в  журбі,
Вони  ж  мої,у  них  є  мої  очі.

Вони  тікають  до  чужих  людей,
Й  стають  їм  рідними,  неначе  літо.
А  я  дивлюся  в  слід  своїх  ідей
І  бачу  там  мільярди  гарних  діток.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349818
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2012
автор: Жабокрик